" Якби в математиці не було краси, то, мабуть, не було б і самої математики, бо яка ж тоді сила притягала б до цієї науки найбільших геніїв людства."
М. Чайковський
В епоху відродження художники
відкрили, що будь-яка картина має певні точки, що приковують погляд, так звані
зорові центри.
При цьому, не має значення який формат має картина –
горизонтальний або вертикальний. Таких точок всього чотири, вони розташовані на
відстані 3/8 і 5/8 від відповідних країв площини.
Це відкриття отримало назву «золотий поділ» картини.
Тому, для того щоб привернути увагу до головного елементу фотографії ,
необхідно сполучити цей елемент з одним із зорових центрів.
Портрет Мони Лізи (Джоконди) довгий час привертав увагу
досліджувальників, які зрозуміли, що композиція малюнку основана на золотих
трикутниках
На підготовчому ескізі Рафаеля проведені червоні
лінії, що йдуть від смислового центру композиції – точки, де пальці воїна
зімкнулися на нозі дитини, - вздовж фігур дитини, жінки, воїна і фігур в правій
частині малюнку.
Якщо природним способом з'єднати ці частини кривої пунктиром,
то з великою точністю ми побачимо…золоту спіраль! Це можна перевірити,
вимірюючи відношення довжин відрізків, висічених спіраллю на прямих, що
проходять через початок кривої.
Сальвадо Далі (SalvadorDali) (1904-1989) – яскравий і парадоксальний
іспанський художник, який використовував математичні ідеї в деяких власних
картинах. На картині "Розп'яття" ("Crucifixion") (1954) зображен гіперкуб.
На картині "LaVisagedelaGuerre" (1940) зображена
фрактальна послідовність зменшуючихся гротескних облич.
Віктор Вазареллі (1908-1997) – венгерський художник, відомий як представник
оптичного мистецтва Оп-арт (OpArt). Він використовував прості геометричні
форми, об'єднані в масиви, для створення ефекту руху, випуклості або
ввігнутості на плоскому малюнку.
Коментарі
Дописати коментар